Все що потрібно знати про гліцерин

Рослинний гліцерин, що використовується у складі рідин для вейпінгу, є ключовим компонентом, оцінюваним вейперами за його здатність генерувати більше пару. Велика частина споживачів, однак, не завжди має повне розуміння того, що таке гліцерин і яку роль він відіграє у світі вейпінгу. В якості виробника рідин для електронних сигарет, VapeJoy прагне розкрити для вас сутність різних типів гліцерину, які використовуються та не використовуються у вейпінгу.

Гліцерин, який використовується у вейпінгу, може мати різні характеристики. На 99,5% складаючись з гліцерину, рослинний гліцерин є основним компонентом, який зазвичай використовується в більшості вейп-рідин. Очевидно, що рослинний гліцерин і гліцерин – це одне й те саме, але для точності можна сказати, що рослинний гліцерин є важливою молекулою, що входить в склад гліцерину.

Важливо відзначити, що існують різні класифікації гліцерину залежно від його якості та призначення:

1. Сирий гліцерин: Містить близько 50% гліцерину та від 5 до 18% метанолу. Має високий ризик через значний вміст метанолу та небезпеку для здоров'я.

2. Технічний гліцерин 1-го класу: Містить близько 80% гліцерину та від 0,5 до 3% метанолу. Також вищий ризик через значний вміст метанолу.

3. Дистильований гліцерин 1-го класу: Містить принаймні 80% гліцерину та лише 0,2% метанолу. Ризик дуже низький, що робить його більш безпечним для використання.

4. Дистильований харчовий тваринний гліцерин 2-го класу: З місткістю гліцерину 95%, цей вид має дуже низький ризик, знаходячись на рівні дуже малої кількості метанолу (0,015%).

5. Дистильований гліцерин USP/EP: Цей тип містить щонайменше 99,5% гліцерину та практично не містить метанолу. Він вважається безпечним для споживання і використання у харчових продуктах. Саме такий тип гліцерину ми використовуємо у наших комплектах для вейпінгу.

Рослинний гліцерин, що відповідає вимогам французького стандарту AFNOR XP D-300-2, належить до категорії дистильованого гліцерину фармацевтичного класу USP та EP. Він містить щонайменше 99,5% гліцерину та вважається найбільш високоякісним для використання у вейпінгу.

Важливо зазначити, що рослинний гліцерин може бути використаний у фармацевтичних рідинах, якщо він має сертифікат сумісності з харчовими продуктами, гарантуючи його безпечність для споживання.

Джерела гліцерину

Найбільш поширеним джерелом гліцерину є рослинні джерела, такі як соняшник, ріпак, соя, касторова ятрофа, пальма та пальмовий горіх. Однак, гліцерин може бути отриманий також з тваринних джерел, зокрема з туші тварин та жирів, що використовуються для смаження.

У композиціях рідин для електронних сигарет доступний рослинний гліцерин, який може бути отриманий із різних рослинних джерел. Важливою деталлю є те, що рослинний гліцерин може бути органічним, але це залежить від стандартів сертифікації, які застосовуються.

Органічні стандарти можуть відрізнятися залежно від сфери застосування. Наприклад, косметичний органічний стандарт може відрізнятися від органічного стандарту для продуктів харчування. Таким чином, органічний продукт, який задовольняє критерії органічності для косметичних характеристик, може не відповідати органічним стандартам для харчових продуктів.

Ця проблематика також стосується органічного рослинного гліцерину, який може використовуватися у деяких рідинах для електронних сигарет. У даному випадку органічний рослинний гліцерин може відповідати косметичним, харчовим або фармацевтичним органічним стандартам, але не обов'язково відповідати стандартам органічності для харчових продуктів. Оскільки отримання рослинного гліцерину включає хімічний процес, він не може вважатися органічним згідно з критеріями органічності, застосовуваними до харчових продуктів.

Які фізико-хімічні властивості гліцерину?

Гліцерин (1,2,3-пропанетріол) – це хімічна сполука, яка має ряд фізико-хімічних властивостей, які роблять його корисним інгредієнтом у багатьох промислових та побутових застосуваннях. Ось деякі з його характеристик:

• Молекулярна формула та структура: Гліцерин має молекулярну формулу C3H8O3 і структурну формулу CH2OH-CHOH-CH2OH, що вказує на наявність трьох гідроксильних (OH) груп.

• Молекулярна маса: Гліцерин має молекулярну масу приблизно 92,11 г/моль.

• Густина: Гліцерин має густину 1,260 г/см³ при 18°C, що робить його густішим за воду та пропіленгліколь.

• Температура кипіння: Температура кипіння гліцерину становить близько 290°C.

• Температура самозаймання та температура спалаху: Гліцерин має температуру самозаймання приблизно 370°C та температуру спалаху приблизно 160°C.

• В'язкість: Його в'язкість становить близько 1,49 Па·с при 20°C, що значно перевищує в'язкість води.

• Зовнішній вигляд: При кімнатній температурі гліцерин має вигляд прозорої, в'язкої, безбарвної рідини, яка не має запаху та має солодкуватий смак.

• Гігроскопічність: Гліцерин є дуже гігроскопічною речовиною, тобто він вбирає вологу з навколишнього середовища. Це дозволяє йому використовуватися в якості зволожувача.

• Розчинність: Гліцерин змішується з водою та спиртом у будь-яких пропорціях.

Всі ці фізико-хімічні властивості роблять гліцерин універсальним інгредієнтом для великої кількості виробів, включаючи косметичні та фармацевтичні продукти, харчові добавки, рідини для електронних сигарет, і багато інших.

Як виробляють гліцерин?

Гліцерин може бути отриманий різними способами, але дві основні методи виробництва включають омилення жирів та переетерифікацію рослинних олій.

Омилення жирів: Цей процес включає реакцію жирів (тригліцеридів) з лужним розчином, таким як натрієвий гідроксид (натрійна сода) або калій гідроксид (калійна сода). В результаті реакції відбувається гідроліз тригліцеридів на гліцерин та солі жирних кислот - мило. Гліцерин, який утворюється у цьому процесі, має високу чистоту (> 99%). Цей метод використовується в основному у фармацевтиці та косметичній промисловості.

Переетерифікація рослинних олій: Цей метод включає реакцію рослинної олії, такої як олія ріпаку, з метанолом у присутності каталізатора. Ця реакція призводить до виділення гліцерину та отримання біодизеля. Цей метод є особливо популярним у виробництві біодизеля, але також може бути використаний для отримання гліцерину.

Обидва ці методи дозволяють виробляти гліцерин як з рослинних джерел (жири, рослинні олії), так і з животинних джерел (тваринні жири). У випадку рослинних джерел, також можна використовувати спеціально вирощені культури, щоб отримати рослинний гліцерин більш ефективно.

Для чого використовується гліцерин?

Гліцерин є надзвичайно універсальною сполукою, і його застосування охоплює багато галузей промисловості і побутового використання. Ось деякі з основних застосувань гліцерину:

1. Фармацевтика: Гліцерин використовується як розчинник для лікарських речовин, виготовлення супозиторіїв, сиропів, антисептичних засобів, антибіотиків та інших медичних препаратів.

2. Косметика: Ця речовина застосовується в кремах, милах, шампунях, кондиціонерах, зубних пастах та інших засобах для догляду за шкірою і волоссям. Вона допомагає зволожувати, зм'якшувати і захищати шкіру.

3. Харчові продукти: Гліцерин використовується як зволожувач, підсолоджувач, емульгатор і консервант у харчових продуктах, включаючи напої, солодощі, джеми та інші продукти.

4. Хімічна промисловість: Він використовується для виробництва хімічних речовин, пластифікаторів, розчинників, антифризів і багатьох інших продуктів.

5. Тютюнова промисловість: Гліцерин додається до тютюну для регулювання вологості, поліпшення якості тютюнових виробів та зменшення подразнень.

6. Паперова та пластмасова промисловість: Використовується для виробництва пластифікаторів, які поліпшують гнучкість пластикових і паперових матеріалів.

7. Текстильна промисловість: Використовується для пом'якшення та покращення властивостей волокон, пряжі та тканин.

8. Лакофарбова промисловість: Гліцерин застосовується як зв'язуючий і згущувальний агент у фарбах та лаках.

9. Електронні сигарети: Гліцерин використовується в рідинах для електронних сигарет для створення пари та забезпечення інтенсивного випаровування.

10. Спецефекти: В кіноіндустрії гліцерин використовується для створення спецефектів, таких як імітація поту або диму.

Ці лише деякі з багатьох застосувань гліцерину. Його універсальність і фізичні властивості роблять його цінним інгредієнтом у багатьох галузях життя. Але важливо розуміти що для кожної промисловості використовується гліцерин різної очистки.

Де можна знайти гліцерин у природі?

Гліцерин є природною речовиною, яка міститься в організмах живих істот, включаючи людей і тварин. Ось деякі способи, якими гліцерин присутній у природі:

1. Організми: Гліцерин є часткою жирових кислот, тригліцеридів та фосфоліпідів, які складають більшу частку жирових резервів у тканинах організмів. Він виступає як інтермедіат у процесах ліпідного обміну, допомагаючи зберігати та використовувати енергію.

2. Ліполіз: Гліцерин утворюється під час розкладання тригліцеридів (ліполізу) у жирових клітинах, коли організм потребує енергії.

3. Ліпопротеїди в крові: Гліцерин також відокремлюється під час гідролізу тригліцеридів, які містяться в ліпопротеїдах крові. Це може бути важливим джерелом гліцерину для різних органів та тканин.

4. Тварини та рослини: Гліцерин є невід'ємною частиною живих організмів, але він не зустрічається в значних кількостях у рослинах. Термін "рослинний гліцерин" вказує на гліцерин, який був отриманий з рослинних джерел, таких як рослинні олії, після хімічної обробки.

Таким чином, хоча гліцерин може бути вироблений в організмах та міститься в живих тканинах, ідея "рослинного гліцерину" вказує на його використання в промислових та споживчих продуктах, де він отримується з рослинних джерел для різних застосувань.

Як наш організм метаболізує та виводить гліцерин?

Гліцерин метаболізується в організмі через послідовні хімічні реакції, які відбуваються в різних органах, переважно в печінці та нирках. Основні шляхи метаболізму гліцерину включають наступне:

1. Глюконеогенез: Близько 60% метаболізованого гліцерину використовується для глюконеогенезу - процесу, під час якого глюкоза синтезується з немоносахаридних прекурсорів. Гліцерин може бути перетворений на глюкозу в печінці, і ця глюкоза може бути використана як джерело енергії для різних тканин та органів.

2. Утворення тригліцеридів: Приблизно 40% гліцерину може бути використано для утворення тригліцеридів. Гліцерин естерифікується з вільними жирними кислотами, утворюючи тригліцериди. Ці молекули зберігаються в жирових тканинах як джерело енергії для майбутнього використання.

Таким чином, гліцерин в організмі піддається різним метаболічним шляхам залежно від потреб організму в енергії та інших біохімічних функціях.

Який токсикологічний рейтинг гліцерину?

Гліцерин вважається безпечною речовиною і має низький токсичний рейтинг. Організація FDA в США класифікувала гліцерин як "GRAS" (Generally Recognized As Safe), що означає, що він визнаний безпечним для споживання. Ось деякі аспекти його токсикологічного рейтингу:

• Подразнення шкіри: Гліцерин має дуже малу ймовірність спричинити подразнення шкіри, якщо на ній немає відкритих ран. Таким чином, він широко використовується в косметичних та доглядових засобах.

• Вдихання: Токсичність повітряно-крапельного потрапляння досліджували на щурах. Єдиним ефектом, що спостерігається, є потовщення слизової оболонки трахеї після впливу високих доз, що є формою захисту від хімічних подразників (Renne et al, 1992). NOEL (рівень неспостережуваного ефекту) у щурів при інгаляційному впливі становить 167 мг/м3 (Renne et al, 1992); цей тип даних використовується як основа для розрахунку граничних значень професійного впливу. Концентрація гліцерину в крові, виміряна у щурів, які зазнали інгаляційного впливу суміші ПГ/ВГ, не збільшується, що можна пояснити більшою присутністю ендогенного гліцерину, ніж екзогенного, та/або швидким метаболізмом гліцерину після абсорбції.

• Пероральне застосування: Гліцерин, який застосовується перорально, не виявив токсичності для тварин під час досліджень. Він не впливає на токсичність для матері або на ембріотоксичний або фетотоксичний вплив.

• Вплив на органи: Гліцерин не має канцерогенної або мутагенної дії.

Загалом, гліцерин є безпечною речовиною для використання у фармацевтичних, косметичних та харчових продуктах з дуже низьким ризиком токсичності.

Чи може рослинний гліцерин викликати небажані реакції при нагріванні?

Так, рослинний гліцерин може викликати небажані реакції при нагріванні, особливо при дуже високих температурах. При нагріванні рідини, яка містить гліцерин, до дуже високих температур (понад 400°C), може відбуватися деградація гліцерину, що може спричинити утворення альдегідів, зокрема акролеїну, ацетальдегіду і формальдегіду. Ці альдегіди є небажаними сполуками, які можуть мати потенційно негативний вплив на здоров'я.

Такі реакції не можуть виникнути при використанні гліцерину в рідинах для електронних сигарет, при правильному їх використанні. І на додаток, новітні пристрої та рідини для вейпінгу створюють заходи для зменшення цього ризику, зокрема шляхом контролю температури і підвищення ємності гніту для кращої подачі рідини до спіралей. Це допомагає запобігти утворенню небажаних альдегідів при нагріванні.

В будь-якому випадку, важливо дотримуватися рекомендацій та інструкцій виробника щодо використання продуктів з рослинним гліцерином.

Яку роль відіграє рослинний гліцерин у вейпінгу?

У вейпінгу рослинний гліцерин виконує декілька важливих функцій:

1. Зволоження і гігроскопічність: Рослинний гліцерин має здатність притягати та утримувати воду. Це допомагає створити належну щільність аерозолю (пари), що формується під час вейпінгу. Гліцерин зволожує повітря, що вдихає вейпер, та створює більш насичену та густу пару.

2. Поліпшення відчуття імітації диму: Рослинний гліцерин в парі конденсується у дрібні краплі, захоплюючи різні речовини, такі як нікотин, ароматичні сполуки і воду. Це призводить до того, що аерозоль виглядає більш схожим на дим, що візуально імітує досвід куріння.

3. Розрідження та регуляція пари: Велика гігроскопічна здатність гліцерину допомагає регулювати товщину та щільність пари, що видається під час вейпінгу. Це дозволяє користувачам налаштовувати відчуття тяги, що може бути особливо важливим для тих, хто шукає більш м'який або інтенсивний досвід.

Загалом, рослинний гліцерин є дуже важливим компонентом у вейпінгу, який допомагає створювати задовільний досвід від використання вейпа та відмовитися від звички палити цигарки.